Історію Станіслава в минулому вивчали переважно польські та вірменські історики. Серед українських дослідників першим зацікавився його історією Іван Франко. Зараз успішно вивчають історію міста професори Прикарпатського університету імені В. Стефаника: Володимир Грабовецький і Володимир Полек, доцент цього ж університету Богдан Гаврилов, краєзнавці Петро Арсеніч та Михайло Головатий.

За останні десятиліття свого розвитку Івано-Франківськ перетворився на найбільший після Львова адміністративний, економіко-культурний центр західноукраїнських земель. Розташоване місто в 30 км від підніжжя Карпатських гір і знаходиться на висоті 244 м над рівнем моря. Його площа становить близько 50 км, а населення міста за останні 25 років зросло в 2,5 рази і перевищує чверть мільйона людей.

Подібно до інших міст, Івано-Франківськ має свій герб. Наявність герба описано ще в Середньовічних документах, але з тих пір він трохи змінився. Основою зображення герба були відкриті ворота міста та три воєнні вежі. Ця сюжет герба зберігся на багато століть.

У 1995 році було прийнято рішення про зображення герба, ініційоване художником І. Марчуком. На гербі зображувалися відкриті ворота та три вежі, ще тут розміщено зображення архистратига Михаїла, він, мабуть, охороняє вхід в місто. Зображення корони з каменю, над традиційним центром, символізує, що Івано-Франківськ – європейське місто. По обидві сторони щит з зображеним гербом тримають чорні галки з коронами, вони – відображення Галицької землі, де побудували фортецю, а пізніше – і саме місто Станіслав.